Активізація пізнавальної
діяльності учнів під час складання оповідань за малюнками, як засіб підвищення
результативності навчання з досвіду роботи Гольдберг А.М.
Августа
Миронівна Гольдберг - відомий вітчизняний дефектолог, доктор психологічних
наук. Близько десяти років Августа Миронівна присвятила практичній роботі з
глухими дітьми, працюючи вчителем в київській школі №108, московській № 384 і
Алма-Атинській школі для глухих дітей.
Спираючись на
набутий досвід практичної роботи з дітьми з вадами слуху і провівши
експериментальні дослідження Августа Миронівна підготувала кандидатську
дисертацію на тему: «Оволодіння семантикою мови старшими глухими школярами».
Дослідження,
які проводила А.М.Гольдберг і під її керівництвом завжди були присвячені
актуальній тематиці і мали практичну цінність. Нею підготовлено і видано 5
книг, 3 підручника для шкіл глухих. В 1972 році була надрукована її монографія
«Психологія глухих дітей», які було присвоєно премію Академії педагогічних наук
СРСР.
Всього
А.М.Гольдберг опубліковано понад 100 наукових робіт на актуальні теми теорії і
практики навчання глухих дітей.
В 1967 році
Августа Миронівна захистила дисертацію на тему «Формування письмового мовлення
у молодших глухих школярів».
Сурдопедагоги
надають великого значення вправам з активізації глухих учнів під час складань
оповідань за малюнками, адже таке використання привчає учнів словесно
передавати сприйняте та збагачує їх мовлення.
Особливої
уваги варта робота А.М.Гольдберг
«Активізація глухонімих учнів молодших класів під час складання
оповідань за малюнками». Наведемо
детальний аналіз статті автора.
В даній роботі
Гольдберг Августа Миронівна поставила
завдання розглянути недоліки в активізації глухих учнів під час складання
оповідань за малюнками з метою виокремлення засобів для їх усунення. До належать
такі:
1.
Недостатнє
використання пізнавальної активності учнів.
2. Неправильне її спрямування.
Автор
наголошує на тому, що недостатнє використання активності учнів під час складання оповідань за малюнками
можливе не лише тоді, коли учні не включаються в роботу і не виконують
поставлені вчителем завдання, а й тоді, коли вони виконують надто легкі завдання,
для виконання яких не потрібно докладати зусиль.
За
словами Августи Миронівни вчитель, організовуючи роботу з малюнками, надмірно
опікає своїх учнів. Звісно, при цьому він охоплює всіх учнів роботою, вони
справляються з поставленими на уроці завданнями і, на чому вчителі
особливо акцентують увагу,- діти пишуть
твори без помилок. І тут ми цілком згодні з автором, адже у таких вчителів
дійсно існує хибна думка, що завдяки такій організації роботи активізується
розумова діяльність учнів. Насправді ж вони підмінюють поняття, оскільки автоматично
відтворюють матеріал в зошитах.
Гольдберг А.
М. наголошує: якщо така форма роботи запроваджується систематично, учні
звикають покладатися лише на пам'ять, не використовуючи при цьому мислення.
Замість того, щоб самотужки подумати, вони очікують на допомогу вчителя при
відповіді на поставлені ним же запитання.
Автор підкреслює, що в класах з подібною
організацією,- учні обмежено користуються мовленням.
Серед помилок,
на які вказує автор, є надто легкі завдання для учнів. Це, наприклад,
стереотипний та поверховий аналіз малюнка, який проводить вчитель перед складанням оповідання. Зокрема, деякі вчителі
мають таку особливість – ставити до різних за змістом і за композицією малюнків
однакові запитання, які недостатньо пов’язані за змістом і зі змістом кожного
малюнка. Ми розділяю думку Августи Миронівни. Такі запитання недостатньо активізують
мислення учнів, і вчителям потрібно це враховувати. Відповідаючи на подібні
запитання, учні не обмірковують сприйняте, а поверхово оглядають зміст малюнку
за певним шаблоном, не виявляючи при цьому потрібної активності.
Автор додає,
що недостатньо збуджує пізнавальну активність учнів і той вчитель, який при
аналізі малюнків обмежується лише фіксацією тих предметів, якостей, відношень і
дій, які легко сприйняти безпосередньо,
при цьому недостатньо спрямовуючи учнів на інтерпретацію сприйнятого, на
встановлення зв’язків, про які треба дізнатися опосередковано, на підставі зіставлення
окремих елементів або на підставі встановлення зв’язків між сприйнятим і даними
власного досвіду, на формулювання розгорнутої відповіді.
В своїй роботі
Гольдберг А. М. наводить приклади роботи складання оповідань за малюнками в
різних класах, показуючи, де вчитель допускається помилок, а де досягає
максимального успіху.
В статті
Августа Миронівна виділяє такий недолік в роботі вчителя як небажання
стимулювати дітей до пошуку відповідей на поставлені запитання. Натомість
власноруч коригує невірні відповіді і задовольняється тим, що учні повторюють
за ним вірне формулювання. Хочеться наголосити, що здобуте завдяки власним
зусиллям розуміння малюнків і формулювання словесної передачі його змісту, мало
б більше користі для учнів, аніж повторення за вчителем готової відповіді.
При регулярному запровадженні такої
організації роботи, учні навчаються
глибше розуміти і повніше передавати зміст малюнків.
Проявом
недостатнього використання активності учнів під час роботи з малюнками на думку
автора є обмеження активності учнів при складанні творів. У таких випадках
робота з малюнками проходить переважно за такими етапами:
1.
Бесіда з учнями за
малюнком;
2.
Усне, а потім
письмове (на дошці) складання оповідання за запитаннями ;
3. Переписування складеного колективного оповідання з дошки
в зошити (або його самостійне написання після неодноразового повторення).
Ще однією
причиною недостатньої активності учнів є неправильна організація роботи при
написанні твору. Учні не намагаються самостійно скласти оповідання, а лише автоматично
відтворюють те, що було складено колективно, не маючи при цьому власної думки.
В результаті маємо ідентичні роботи дітей.
Але автор і в
цьому вбачає позитивні моменти. При виконанні подібних вправ, учні тренуються у
вживанні певного словесного матеріалу і міцніше його засвоюють. Проте, при
систематичному проведенні, подібні вправи завдають шкоди мовленнєвому розвитку учнів – звикають опиратись
лише на дослівне відтворення відомих виразів, не здатні вибірково користуватись
мовленнєвим матеріалом відповідно до ситуацій.
Доволі часто
помилки активізації учнів під час складання оповідань за малюнками полягають в
неправильному спрямуванні активності учнів. В якості доказів автор вказує на
недостатню цілеспрямованість аналізу малюнка. Вчитель ставить учням такі
запитання, які не спрямовують активність учнів більше на конструктивну зв’язну
відповідь. Діти дають короткі відповіді на поставлені запитання, часто лише
окремими словами. Як результат - під час роботи учні розуміють сюжет малюнку і
навіть визначають окремі його елементи, але при цьому вони не здатні скласти
зв’язне та послідовне оповідання за цим малюнком. Аби сконструювати розгорнуті
висловлювання Августа Миронівна радить вчителям завчасно проробити значну
розумову роботу з дітьми.
Автор
наголошує на тому, що під час бесіди за малюнком, вчителю необхідно
спрямовувати активність учнів, привертаючи їх увагу до малюнка, на його
детальний розгляд , на виявлення таких сторін, які, без спеціальної вказівки,
учні самотужки не могли б помітити.
Вартою уваги є
думка автора, що обов’язково потрібно спрямовувати учнів не на безладну передачу
відомого їм словесного матеріалу, а на цілеспрямований добір з нього слів і
зворотів, які є найпотрібнішими для вираження власної думки, привчати планувати
власні висловлювання. Такі завдання є складними, але дієвими, оскільки краще активізують
пізнавальну діяльність учнів.
Таким чином, можна
зазначити, що погляди А.М.Гольдберг не втратили актуальності й дотепер. Доцільна
активізація учнів під час складання оповідань за малюнками допомагає вчителю
досягти кращих наслідків у розвитку мови учнів і запобігти тих недоліків у
висловлюваннях глухих дітей, які нерідко ще й досі з прикрістю відмічають
сурдопедагоги у самостійних творах учнів.
Список
використаних джерел:
1. Гольдберг А.М. Активізація
глухонімих учнів молодших класів під час складання оповідань за малюнками. В
кн.: Навчально-виховна робота в спеціальних школах (для глухонімих та розумово
відсталих дітей). Вип.1, К.Рад. школа.- 1960. -С. 21-29.
2.Гольдберг Августа Миронівна
(К 70-летию со дня рождения)// Дефектология: Научно-методический
журнал.-1983-№4.-С.94.
3.Гроза, Э.П.
Творческий вклад Августы Мироновны Гольдберг в разработку актуальных проблем
сурдопсихологии/ Э.П. Гроза//Дефектология: Научно-методический журнал.–
2004.-№4.– С. 92-93
